Використання можливостей сучасного уроку математики для активізації пізнавальної діяльності учнів

В сучасних умовах вже не можна вважати головною задачею засвоєння учнями певної суми фактів. Тому дуже гостро стоїть питання про таку організацію навчання, щоб воно максимально розвивало їх розумові та творчі здібності. Важливим завданням шкільного навчання стає задача максимальної активізації пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх активного, самостійного, творчого мислення. Але не можна розвивати мислення, якщо для цього немає відповідної бази знань. Йдеться про те, щоб сам процес набуття знань був активним і творчим і не зводився до простого засвоєння інформації, щоб у учнів з самих початкових етапів навчання формувалися здібності до самостійного придбання знань.

«Наскільки дивна, захоплююча наука математика. Математика – це мова плюс міркування, це наче мова й логіка разом. Математика – це знаряддя для міркування. У ній сконцентроване мислення багатьох людей». Р.Фейнман

Це відкриття слід донести учням якнайраніше. Ось чому провідна ідея в педагогічній і методичній практиці – максимально розкрити перед учнем спектр застосування математичних знань, передати своє захоплення предметом вихованцям. Саме в цьому аспекті ми розуміємо один із принципів дидактики в навчанні математики.

Принцип свідомості, активності і самостійності полягає в цілеспрямованому, активному сприйманні явищ, що вивчаються, їх осмисленні, творчій переробці й застосування. Реалізація цього принципу має на меті виконання таких умов:

           відповідність пізнавальної діяльності учнів закономірностям процесу учіння;

           пізнавальна активність учнів у процесі учіння;

           осмислення учнями процесу учіння;

           оволодіння учнями прийомами розумової діяльності в процесі пізнання нового.

Що ж ми розуміємо під активністю? Активність є дійовий стан учня, який характеризується прагненням до учіння, напругою і проявом волі в процесі оволодіння знаннями. Тому активність учнів і називають пізнавальною активністю. У навчальному процесі активність учнів проявляється не лише в роботі думки, а й у практичній діяльності, в позакласній – позаурочній роботі, в напруженні волі, а також в емоційних переживаннях.

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення у формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо оперувати цими поняттями. Розглянемо методи та форми роботи для реалізації цих цілей:

           Груповий метод під час розв’язування задач. Робота в парах.

           Різні форми роботи з книгою.

           Застосування різних видів заохочень.

           Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-інструкцій і консультацій.

           Використання на уроках елементів історизму, зацікавленості (уроки-казки, уроки-подорожі, уроки-кросворди і т.д.)

           Використання проблемних ситуацій.

           Виклад матеріалу блоками.

           Наочність, доступність, оригінальність розв’язань різними способами, самостійність в одержанні знань, вибір методу розв’язування задачі, зв’язок науки з практикою, анкетування, тестування.

           Спостереження за мовою, рецензування за схемою.

Важливий підхід в активізації діяльності учнів криється в естетичному, живому оформленні уроку. Це може бути застосування поетичного слова на уроці, побудова уроку у вигляді подорожі, казки (особливо для молодших школярів).

Традиційні уроки повторення також можуть стати засобом активізації творчої діяльності учнів. Це можуть бути уроки-семінари, уроки-бенефіси, уроки-звіти, уроки-консиліуми, уроки однієї теореми, уроки-конференції і т.д.

Робота з підручником. Широкі можливості активізації учнівської діяльності на різних етапах і рівнях дає робота з підручником.

Основні види роботи з підручником:

           Складання плану прочитаного.

           Конспектування прочитаного.

           Зіставлення змісту тексту з поясненням вчителя.

           Порівняння і узагальнення матеріалів кількох параграфів.

           Пошук відповіді на поставлені запитання.

           Виділення в тексті основних структурних елементів знань.

           Систематизація викладених фактів, класифікація понять.

           Самостійне вивчення невеликого розділу тексту.

           Робота з малюнками, таблицями, схемами.

           Виконання за описом у підручнику спостережень і дослідів (практичні,

Усні вправи як одна із форм роботи на уроці математики.

Однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної самостійної роботи учнів на уроках математики є систематичне виконання усних вправ на всіх етапах навчання. Учитель повинен орієнтуватися на те, що, виконуючи усні вправи, учні не тільки здобувають обчислювальні навички, а насамперед, закріплюють теоретичні знання, тренують увагу і пам'ять. Зважаючи на те що усне опитування на уроках математики є однією з основних форм оперативної перевірки знань і вмінь учнів, його треба використовувати на кожному уроці: під час перевірки домашнього завдання, актуалізації знань із нового матеріалу, фронтального опитування, планового, тематичного обліку знань, а також під час контролю. Зокрема, вдало підібрана система усних вправ сприяє розвитку логічного мислення учнів, підвищує їхню математичну культуру, формує навички тотожних перетворень, підвищує творчу активність, привчає до уважності, формує вміння планувати свою діяльність.

Усні вправи можна розділити на такі види:

           Умова вправи сприймається на слух, і після її виконання учні, нічого не записуючи, повідомляють результат.

           Учні читають умову вправи (з підручника або дошки), а розв'язують задачу усно.

           Учні, розглянувши рисунок і коротку умову задачі з геометрії, усно знаходять усі необхідні співвідношення між елементами зображеної фігури й надають відповідь.

           За умовою задачі учні складають відповідний схематичний рисунок геометричної фігури або графіка функції, або стислу умову текстової задачі, а розв'язання виконують без записів.

Учням із початковим рівнем навчальних досягнень можна запропонувати повторити розв'язання завдань, що попередньо були розглянуті в класі. Такий диференційований підхід сприяє мобілізації уваги й спонукає до активної участі в роботі не тільки сильних, але й слабких, неуважних учнів.

За допомогою усних вправ з геометрії на готових кресленнях можна розв'язати дидактичні задачі на:

        формування навичок застосовувати відповідні теореми до розв'язування задач;

        засвоєння теоретичних знань із поточного матеріалу;

        організація навчальної самостійної роботи учнів у процесі розв'язування задач;

        розвиток мовлення учнів.

Усні вправи з геометрії на готових рисунках допомагають заощадити час, збільшити обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, підвищити ефективність уроку, оскільки не витрачається час на виконання креслення.

Отже, усні вправи мають, різне дидактичне призначення, їх можна розділити на такі три групи:

           вправи для актуалізації опорних знань;

            вправи для сприйняття й свідомого осмислення матеріалу;

           вправи на застосування набутих знань.

Вправи першої групи вчитель може використовувати перед поясненням нового матеріалу, їх можна вважати підготовкою до сприйняття теоретичного матеріалу, вони полегшують вивчення нових понять, тверджень, властивостей.

Вправи другої групи сприяють глибокому усвідомленню вивченого матеріалу, допомагають учням засвоїти ту або іншу тему. Такі вправи доцільно використовувати після пояснення нового матеріалу, коли учень утомився й можна попрацювати усно. Одночасно вчитель має можливість перевірити глибину засвоєння нового матеріалу. Вправи третьої групи дають можливість застосовувати набуті знання. Виконання таких вправ сприяє формуванню вмінь і навичок, розвиває логічне мислення, творчі здібності.

Готуючись до уроку, потрібно ретельно відбирати матеріал, систематизувати його, продумувати перехід від одного завдання до іншого відповідно до мети навчання. Під час складання системи завдань і визначення форм організації усної роботи вчитель повинен ураховувати індивідуальну підготовку учнів, схильність й здатність до усних обчислень.

Необхідно розуміти, що особливо вагоме значення мають усні вправи для формування свідомого засвоєння означень, законів і властивостей арифметичних дій, степенів, логарифмів тощо. На простих, але різноманітних прикладах учні повинні відпрацьовувати навички використання властивостей і законів, що вивчаються. Іноді буває досить тільки змінити порядок дій, виконати кілька найпростіших перетворень, що спираються на означення, основні властивості математичного поняття, і розв'язання прикладу значно спрощується.

Учитель ставить учням такі запитання:

           як простіше обчислити? чи немає більш раціонального шляху розв'язання?

           чи можна виконати обчислення по-іншому, коротше?

           чи існує більш легкий спосіб обчислення?

           які властивості, закони «працюють» під час розв'язування того чи іншого завдання?

Вчителю треба пам'ятати, що фундаментом для подальшого засвоєння будь-якої теми є сформовані обчислювальні навички. Формуванню обчислювальних навичок сприяють раціональні прийоми обчислення. Під час складання завдань для усної роботи необхідно також враховувати вікові особливості дітей. На уроках у середній ланці можна застосувати нестандартний запис усного рахунку, а також усний рахунок у вигляді змагань, усний рахунок з елементами ігрової діяльності . Так, у п'ятому класі можна застосувати «Математичне лото», причому не завжди лото повинен виготовляти сам учитель. Іноді, наприкінці вивчення теми, учням можна запропонувати самостійно виготовити «Математичне лото». Зазвичай учні з ентузіазмом виконують таку роботу, а ще з більшим азартом грають у «лото» на уроці, обмінюючись, картками. один з одним. Самостійно виготовляючи «Математичне лото», учні повторюють тему, що вивчили; вчаться виділяти в ній головне; відбираючи завдання, аналізують та систематизують їх. Скласти завдання складніше, ніж його розв'язати. У результаті цього розвивається творча активність дітей, проявляється їхня ініціатива.

З метою урізноманітнення форм проведення аналізу контрольної роботи можна запропонувати учням провести змагання «Хто швидше?» між рядами або між хлопчиками й дівчатками. До завдань змагання включаються приклади, аналогічні завданням контрольної роботи, але такі, з якими можна впоратися усно. Це дає можливість більш ефективно проаналізувати контрольну роботу, оскільки під час такого змагання формується вміння зосереджуватися, спостерігати. А головне, підвищується інтерес дітей до математики.

На уроках можна проводити усні контрольні роботи, безпосередньо перед плановими контрольними роботами. На дошці записується умова. Учні, усно розв'язавши відповідне завдання, записують відповідь у зошит (відповідь записується за командою вчителя). Усна контрольна робота трохи відрізняється від традиційної. Тут учень ніби сам себе контролює за допомогою завдань учителя. Учень робить висновки про свій рівень засвоєння матеріалу, вчитель не бачить його невдач. Тому усна контрольна робота частіше має навчальний характер. Під час проведення усної контрольної роботи учень змушений працювати в темпі, який задає вчитель, контролювати свої дії і використовувати увесь матеріал теми. Очевидно, що, хоча такий урок і називається усною контрольною роботою, не завжди контроль є головною його метою.

Найвища мета уроку — навчання раціональних прийомів роботи, без яких неможлива творчість. Робота може тривати частину уроку або весь урок.

Для усного опитування можна застосовувати тестові завдання як на уроках алгебри, так і на уроках геометрії . Незважаючи на позитивне сприяння усної роботи засвоєнню знань, формуванню вмінь та навичок, не слід надмірно нею захоплюватися. Важливо, щоб усна робота була органічно пов'язана і збалансована з письмовими видами роботи на уроці. Проведення усної роботи є одним із засобів навчання математики, а не є самоціллю.