Заповіді батькам:

1. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета – викохати її для життя серед людей.
2. Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить, із кращого, а не з гіршого боку. Залишайте за нею право на помилки. Тільки припускаючись помилок, дитина набуває вміння самостійно їх виправляти.
3. Не ставтеся до дитини зневажливо. Людина змалечку повинна відчувати свою значущість. Лише тоді з неї виросте творча, впевнена у своїх силах, відповідальна особистість.
4. Будьте терплячими, ставтеся терпляче до дитячих поривів: по-перше: розвиток особистості – випробування не лише для Вас, батьків, але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов’ю. По-друге: Ваша нетерплячість – ознака слабкості, перший показник невпевненості у собі.
5. Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам’ятайте: успіх у вихованнід осягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю.
6. Потурбуйтеся про те, аби Ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться самостійності.
7. Виключіть зіс воєї практики вислів: „Роби, як я наказую”, замінітьцю форму вимоги іншою: „Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь”. Дитина має звикнути діяти не за вказівкою, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для чиєїсь вигоди.
8. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що Вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з  її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона бул авчора та якою є сьогодні. Це допоможе швидше опанувати азибатьківської мудрості.
9. Пам’ятайте, що для дитини Ваше ставлення до своїх батьків є найкращим прикладом того, як треба ставитися до Вас!
10. Організовуйте сімейне життя таким чином, щоб не лише Ви малио бов’язки перед дитиною, а й вона перед Вами. Дайте їй зрозуміти, що Ви також потребуєте її посильної допомоги.